Податки в Грузії для ІП: малий бізнес 1% і мікробізнес 0%

Якщо стисло: індивідуальний підприємець у Грузії зі статусом малого бізнесу сплачує 1% з обороту (не з прибутку) за річного обороту до 500 000 GEL. Є ще мікробізнес - 0% за обороту до 30 000 GEL на рік і без найманих працівників. Ставка низька, але в режиму три речі, на яких спотикаються: 1% - це лише податок на дохід, ПДВ рахується окремо; «консалтинг» на 1% не пускають; а дохід від одного-єдиного замовника податкова може перекваліфікувати в зарплату під 20%.

Перевірено 13.07.2026. Це загальна довідкова інформація, а не податкова чи юридична консультація. Ставки, пороги й перелік дозволених видів діяльності задаються Податковим кодексом і постановами уряду та періодично змінюються - 2026 року спецрежими правили з 7 березня. Перед реєстрацією й особливо перед поданням декларацій звіряйте свій випадок на rs.ge (Служба доходів) і matsne.gov.ge, а нестандартну ситуацію довірте місцевому бухгалтеру чи податковому консультанту. Помилка в статусі коштує дорожче, ніж консультація.

Малий бізнес: 1% з обороту, а не з прибутку

Головне, що треба зрозуміти про грузинський 1%: він береться з валового обороту, а не з чистого прибутку. Заробили за місяць 10 000 GEL - сплачуєте 100. Витрати, оренду, техніку при цьому ніхто не віднімає: рахується вся виручка, що пройшла через вашу діяльність. Для фрилансера чи віддаленого працівника з невеликими витратами це майже завжди вигідніше, ніж стандартні 20% з прибутку, бо прибуток у нього - це майже весь дохід.

Поріг - 500 000 GEL обороту на рік (приблизно 180 000 USD). Поки ви під ним, ставка 1%. На частину обороту понад 500 000 GEL у календарному році ставка піднімається до 3%. Тут варто чесно застерегти: як саме рахувати перевищення і що буде зі статусом, джерела й практика трактують по-різному, а якщо оборот перевалює за 500 000 два роки поспіль, статус малого бізнесу анулюють автоматично з 1 січня третього року. Якщо ви всерйоз підходите до цієї стелі, не вгадуйте за статтями - це той випадок, коли разова консультація в rs.ge чи в бухгалтера окупається.

Ставку 1% підтверджують Податковий кодекс (статті 88-95 про спецрежими) і огляд PwC. І ще одна деталь, яку всі недооцінюють: декларацію з обороту треба подавати щомісяця до 15 числа наступного місяця, навіть якщо доходу не було взагалі. Пропуск нульової декларації - це податкове порушення зі штрафом, а не «ну забув». Поставте нагадування на 10-те число, це дешевше за будь-який штраф.

Мікробізнес: 0% до 30 000 GEL на рік

Якщо обороти зовсім невеликі, є статус ще вигідніший - мікробізнес, податок 0%. Умови жорсткі: річний оборот до 30 000 GEL (приблизно 11 000 USD) і жодних найманих працівників. Декларації все одно подаються, просто податок у них нульовий.

Що важливо на стику двох статусів: із 2026 року, якщо мікробізнес перевищує 30 000 GEL, у вас є 15 календарних днів, щоб подати на статус малого бізнесу. Не встигли - і весь дохід за період оподатковується за стандартними 20%, а не за пільговим 1%. Тож мікробізнес добрий як старт для дуже дрібної самозайнятості, але щойно виручка починає зростати, тримайте руку на пульсі й переходьте на 1% заздалегідь, а не заднім числом.

Чим не можна займатися на 1%

Ось тут найчастіше й руйнуються плани «зареєструю ІП і буду на 1%». Не будь-яка діяльність підпадає під малий бізнес. Перелік забороненого задає Постанова уряду №415, і в ньому є неприємні для релокантів пункти:

• діяльність, що потребує ліцензії чи дозволу;
• валютообмінні операції;
• медичні, архітектурні, юридичні (адвокатські), нотаріальні, аудиторські та консультаційні послуги - причому консалтинг будь-якого роду;
• гральний бізнес;
• надання персоналу (аутстафінг);
• виробництво підакцизних товарів;
• із нещодавніх змін - будівельні послуги (житлові й нежитлові будівлі, інженерне та спеціалізоване будівництво); стосується насамперед послуг грузинським компаніям та ІП.

Ключова пастка тут - слово «консалтинг». Якщо ви описуєте свою діяльність як консультування, на 1% вас не пустять. Натомість IT-розробка, дизайн, маркетинг, копірайтинг зазвичай проходять спокійно - питання в тому, як сформульований ваш вид діяльності, а не в тому, «чи працюю я головою». Для айтівців на серйозних обсягах окрема історія - їм часто вигідніше не ІП на 1%, а компанія (ТОВ) зі статусом Virtual Zone, але це вже інша розмова й інші пороги.

Головна пастка: коли 1% перетворюється на 20%

Це те, про що в рекламних статтях про «Грузію з податком 1%» зазвичай мовчать. Служба доходів має право дивитися не на форму угоди, а на її суть. Якщо за документами ви - незалежний ІП, а фактично працюєте на одного замовника у відносинах, схожих на трудові (постійно, лише на нього, раніше були його штатним співробітником, увесь дохід іде від нього одного), податкова може перекваліфікувати цей дохід із підприємницького в зарплатний. А зарплата оподатковується не за 1%, а за 20% податку на дохід.

На практиці це головний ризик для віддаленого працівника, який «звільнився і став підрядником тієї самої компанії на 1%». Схема має гарний вигляд рівно до першої перевірки. Знижують ризик зазвичай так: кілька різних клієнтів, нормальні договори на послуги (а не замаскований трудовий), реальні ознаки самостійної діяльності. Це не означає, що один клієнт - це автоматично вирок, але це червоний прапорець, і якщо ваша ситуація саме така, краще проговорити її з бухгалтером заздалегідь.

ПДВ - окрема історія від 1%

Друге, що регулярно стає несподіванкою: 1% - це лише податок на дохід. ПДВ рахується цілком окремо. Щойно ваш оподатковуваний ПДВ оборот перевищує 100 000 GEL за будь-які безперервні 12 місяців, ви зобов’язані стати на облік із ПДВ і сплачувати 18% - незалежно від того, що у вас статус малого бізнесу й податок на дохід лише 1%.

Тобто гарна картинка «плачу 1% з усього» працює, лише поки ви під 100 000 GEL обороту. Далі додається ПДВ, і це вже інша математика та інша звітність. Багато хто дізнається про цей поріг постфактум, коли набігає заборгованість. Якщо плануєте обороти вищі за 100 000 GEL на рік, закладайте ПДВ у модель від самого початку й тримайте цей поріг у полі зору щомісяця.

Як оформити: спершу ІП, потім статус

Порядок такий. Спершу ви реєструєтеся як індивідуальний підприємець у Будинку юстиції (Public Service Hall) - це робиться швидко, зазвичай того ж дня. Потім окремо запитуєте статус малого чи мікробізнесу через Службу доходів - в особистому кабінеті на rs.ge. Із 2026 року статус малого бізнесу діє з дати подання заяви, а не з 1-го числа наступного місяця, як було раніше, - це зручніше, ніж здається.

Важлива деталь, яку додала міграційна реформа: із 1 березня 2026 року іноземцю для роботи як ІП потрібен дозвіл на трудову (підприємницьку) діяльність. Раніше достатньо було просто прийти й зареєструватися - тепер є окремий дозвільний крок, і він впливає на строки; у якому порядку проходити реєстрацію та дозвіл, практика ще уточнюється - звіряйте порядок під час подання. Як влаштований сам цей дозвіл - в окремому гіді «Дозвіл на роботу в Грузії 2026», а посвідка на проживання під роботу й бізнес - у гіді «ВНЖ у Грузії 2026: робота, бізнес, нерухомість». Заразом заздалегідь відкрийте місцевий рахунок: через нього зручно приймати оплату й підтверджувати оборот - як це влаштовано для іноземців, розібрано у статті «Банківський рахунок у Грузії».

183 дні: коли ви стаєте податковим резидентом

Це окреме питання від статусу ІП, але саме воно визначає, де ви взагалі маєте сплачувати податки. За Податковим кодексом (у викладі PwC та OECD) фізособа визнається податковим резидентом Грузії, якщо фактично провела в країні 183 дні й більше в будь-якому безперервному 12-місячному періоді, що завершується в поточному податковому році. Дні на безвізі теж рахуються.

Далі три моменти, які важливо не переплутати:

• ВНЖ і податкове резидентство - різні речі. Можна мати посвідку на проживання й не бути податковим резидентом, і навпаки - прожити 183 дні без жодного ВНЖ і стати резидентом автоматично. Це два незалежні лічильники.
• Грузія оподатковує за територіальним принципом. Дохід фізособи-резидента не грузинського джерела, як правило, звільнений від податку. Але щойно ви оформили ІП і виставляєте інвойси за послуги, надані з Грузії, це вже грузинське джерело - і воно оподатковується вашим 1%. Тобто «0% на іноземний дохід як фізособа» і «1% як ІП» - це дві різні конструкції, і плутати їх не варто; межові випадки - до консультанта.
• Сертифікат резидента оформлюється через Службу доходів. Є й шлях без 183 днів - для заможних осіб (механізм HNWI), але це ніша; подробиці - у розборі про ВНЖ.

Саме правило 183 днів і те, що вважається «обнуленням строку» під час виїзду, докладно розібрано в матеріалі «Скільки можна жити в Грузії без візи». Якщо плануєте провести в Грузії більшу частину року, до 183-го дня краще підійти, уже розуміючи свій податковий статус.

А якщо без статусу?

Звичайний ІП без спецстатусу сплачує 20% з чистого прибутку (дохід мінус підтверджені витрати) - це стандартний податок на дохід. Для тих, у кого великі витрати й невелика маржа, іноді це виходить порівнянно з 1% з обороту, але для типового фрилансера з мінімальними витратами 1% майже завжди вигідніший. Є ще третій режим - фіксований податок для окремих видів діяльності, але під віддалену роботу й послуги він підходить рідко.

Стисло: що запам’ятати

• Малий бізнес - 1% з обороту до 500 000 GEL на рік; на частину понад - 3%; статус втрачається, якщо перевищувати поріг два роки поспіль.
• Мікробізнес - 0% до 30 000 GEL на рік і без працівників; перевищив - 15 днів на перехід у малий бізнес, інакше 20%.
• Декларація - щомісяця до 15 числа, навіть нульова; пропуск - штраф.
• Консалтинг і ще низка видів діяльності на 1% не можна; IT/дизайн/маркетинг - зазвичай можна.
• 1% - це лише податок на дохід. З обороту вище 100 000 GEL додається ПДВ 18%.
• Один замовник у трудоподібних відносинах - ризик перекваліфікації доходу в зарплату під 20%.
• 183 дні в будь-якому 12-місячному періоді роблять вас податковим резидентом - окремо від ВНЖ.

І те саме, що на початку: цифри й правила тут живі. Перед поданням декларацій звіряйте актуальні ставки й умови на rs.ge, а свій конкретний випадок - із бухгалтером. Це дешевше, ніж розбиратися з донарахуванням.