Сірчані лазні Абанотубані в Тбілісі: легенда і візит

Оновлено · 13 червня 2026 р. 3 хв читання

Сірчані лазні Абанотубані біля підніжжя Нарікали: гарячі джерела, з яких, за легендою, почався Тбілісі. Історія, легенда і як дістатися.

Цегляні куполи сірчаних лазень Абанотубані, будинки з балконами та фортеця Нарікала — Фото: Supanut Arunoprayote / Wikimedia Commons, CC BY 4.0

Абанотубані - історичний лазневий квартал у Старому Тбілісі, на березі Кури біля підніжжя Нарікали. Це ряди присадкуватих цегляних куполів, під якими сховані зали сірчаних лазень на природних гарячих джерелах. Із цим місцем грузинська традиція пов’язує саме заснування міста - і назву столиці.

Звідки пішло місто

Назва «Абанотубані» буквально означає «лазневий квартал». За переказом саме звідси почалася столиця: цар Вахтанг Горгасалі полював у тутешніх лісах, його сокіл поранив фазана, і обидва птахи впали в гаряче джерело, де загинули від опіків. Вражений теплими ключами, цар вирішив розчистити ліс і збудувати на цьому місці місто. Із тими ж джерелами пов’язане й саме ім’я столиці: «Тбілісі» походить від грузинського «тбілі» - «теплий», і дане місту через його сірчані гарячі води.

Різьблені балкони старих будинків над цегляними арками кварталу Абанотубані та схил із Нарікалою — Різьблені балкони старих будинків над цегляними арками кварталу, а вище - схил із фортецею Нарікала. Фото: Supanut Arunoprayote / Wikimedia Commons, CC BY 4.0

Лазні були центром міського життя довгі віки. До кінця XIII століття в Тбілісі налічувалося вже 65 лазень; у ту епоху для мусульманських мешканців міста відвідування лазень було безкоштовним. Стоїть квартал на східному березі Кури, просто під скелею з фортецею Нарікала.

Як влаштовані лазні

Головна особливість Абанотубані в тому, що лазневі зали йдуть під землю, а на поверхню виходять лише їхні куполи - ті самі присадкуваті цегляні «горбики», за якими квартал упізнають на фотографіях. Так зроблено невипадково: гаряча сірчана вода надходить до лазень просто з джерел, без підігріву.

Цегляні куполи сірчаних лазень із маленькими арковими віконцями-ліхтарями — Куполи сірчаних лазень із маленькими арковими віконцями-ліхтарями - дахи залів, заглиблених у землю. Фото: Marcin Konsek / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0

Серед споруд вирізняється лазня з багатим фасадом, оздобленим синьою кахляною мозаїкою у східному стилі, - її найчастіше й знімають туристи. Поруч стоїть фонтан із фігурою сокола, що тримає фазана: пряма відсилка до легенди про заснування Тбілісі.

Фасад Орбеліанівської (Строкатої) лазні з синьою кахляною мозаїкою та стрілчастими арками — Фасад Орбеліанівської («Строкатої») лазні з синьою кахляною мозаїкою та стрілчастими арками у східному стилі. Фото: Andrew Milligan sumo / Wikimedia Commons, CC BY 2.0

Великий план синьої кахляної мозаїки на фасаді сірчаної лазні — Кахляна мозаїка фасаду зблизька: зірчастий орнамент і рельєфні вставки у східному стилі. Фото: Reda Kerbush / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0

Що врахувати під час відвідування

Лазні діючі. Можна взяти спільний зал або окрему кабінку на час, а за доплату - послуги лазника з традиційним пілінгом-масажем (кісе). Конкретні ціни та години роботи в різних лазнях різняться й із часом змінюються, тому їх варто уточнювати на місці або заздалегідь, а популярні кабінки - бронювати.

Готуйтеся до характерного запаху сірки: він відчутний, але до нього швидко звикаєш, а саму воду цінують за мінеральний склад. Навіть якщо до лазні ви не збираєтеся, кварталом приємно просто пройтися - заради куполів, кахляного фасаду та краєвиду на навислу згори Нарікалу.

Ущелина Легвтахеві: цегляні стіни лазень уздовж пішохідного містка та церква на пагорбі — Ущелина Легвтахеві за лазнями: пішохідний місток уздовж цегляних стін, а на пагорбі - старе місто й церква. Фото: Mostafameraji / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0

Поблизу

Абанотубані лежить біля самого підніжжя фортеці Нарікала, до якої звідси піднімаються пішки або канатною дорогою, а неподалік через Куру перекинуто Міст Миру. Більше про столицю - у путівнику по Тбілісі; інші місця країни зібрані в розділі що подивитися.