Курорти біля Батумі: Кваріаті, Гоніо, Цихісдзірі

Якщо міський пляж Батумі здається надто людним і каламутним, три селища поруч вирішують це питання по-різному. Гоніо - чиста вода й антична фортеця за 12-15 км на південь, але просто під глісадою аеропорту. Кваріаті ще південніше - одна з найпрозоріших вод біля Батумі і його головна дайв-база. Цихісдзірі за 20 км на північ - найтихіше й найзеленіше: скелі, фортеця Петра і пляжі, що порожніють навіть у серпні.

Загальне правило берега просте: що південніше від Батумі, то прозоріша вода. І ще одне, про що часто забувають: усі пляжі Аджарії галькові, а не піщані - пісок починається північніше, в районі Уреки. По пісок для малюків їдуть в один бік, по прозору воду для снорклінгу - в інший. Сам Батумі стоїть посередині: набережна, кафе і натовп, плюс репутація найдощовішого міста Грузії. Тож ті, хто хоче купатися в чистому морі й висипатися в тиші, зазвичай перебираються в одне із сусідніх селищ - питання лише в тому, яке саме.

Гоніо: фортеця біля моря і близько до міста

Гоніо лежить приблизно за 12-15 км на південь від Батумі, на лівому березі річки Чорохі, і це, мабуть, найзручніший компроміс. Вода тут помітно чистіша за міську, пляж довгий гальковий, а інфраструктура вже цілком курортна: кафе, бари, магазини і багато житла - від гостьових будинків біля самої води до готелів на схилах з видом на море. При цьому до центру Батумі - хвилин двадцять маршруткою.

Головна місцева пам’ятка стоїть просто біля в’їзду в селище - фортеця Гоніо-Апсарос. Це античне укріплення римської доби, одна з найдавніших споруд, що збереглися в Грузії; зараз стіни відреставровані, а всередині працює невеликий музей зі знахідками розкопок - амфорами, монетами, фрагментами зброї. Години роботи приблизно з 10:00 до 18:00, квиток для дорослих недорогий (за різними даними від кількох ларі до ~10 GEL, студентам і школярам дешевше) - точну ціну уточнюйте в касі. На огляд із музеєм закладайте годину-півтори.

Має фортеця й свою легенду: за переказом, десь тут похований апостол Матій, той самий, кого обрали в апостоли замість Юди. На території показують пам’ятний знак, хоча археологічно поховання не підтверджене, а розкопки біля ймовірної могили заборонені. Тож це радше гарний переказ, ніж факт, - але прочани сюди все одно заїжджають.

Тепер чесне застереження, якого в рекламних описах не пишуть. Гоніо стоїть просто під глісадою аеропорту Батумі. Злітна смуга впирається в берег (до моря метрів двісті п’ятдесят), а з іншого боку - гори, тож літаки злітають і сідають лише в бік моря, проходячи над південним берегом низько. Коли рейсів багато, шум відчутний. Хочете тиші - беріть житло подалі від берегової лінії й заходу на посадку або дивіться в бік Кваріаті. І ще: Гоніо з Кваріаті люблять одноденні туристи з Туреччини, тож на вихідних на пляжі буває людно.

Кваріаті: чиста вода і дайвінг

Кваріаті - наступне селище на південь, приблизно за 15-17 км від Батумі, одразу за Гоніо і майже біля самого кордону. Берег тут стає скелястішим, а вода - найпрозорішою серед селищ поряд із Батумі. Тут снорклінг і дайвінг біля Батумі справді мають сенс: глибина наростає швидко, а видимість у хорошу погоду сягає 8-10 метрів. У селищі працюють дайв-центри, де беруть на занурення і дають спорядження напрокат.

Дайвери їдуть сюди не по корали, а по саму воду: кам’янисте дно, різкий обрив на глибину і та прозорість, якої на піщаній півночі не буває. Для всього району Батумі це те саме місце, куди їдуть пірнати. І ще зручність: від Кваріаті рукою подати до Сарпі й турецького кордону, тож селище інколи беруть за базу, щоб з’їздити на день до Туреччини - до Хопи й далі до Трабзона, - а ввечері повернутися до тихого пляжу.

Той самий перепад глибини - привід для обережності з малими дітьми: біля берега швидко стає глибоко, мілкої прогрітої обмілини, як на піщаній півночі, тут немає. Зате для дорослих плавців це плюс. За пляжем здіймаються круті зелені пагорби, і частина готелів та гостьових будинків стоїть просто на них - з вікон видно море і схили. Саме селище спокійне, без міської метушні: сюди їдуть по чисту воду й тишу, а не по нічне життя.

Цихісдзірі: тиша, скелі і фортеця Петра

Цихісдзірі - в інший бік, приблизно за 20 км на північ від Батумі, не доїжджаючи Кобулеті. Найтихіше й найзеленіше з трьох: смарагдовий мис, кручі, що спускаються до моря, цитрусові гаї, чайні плантації і зарості бамбука. Пляжі тут вузькі й кам’янисті, зате лишаються малолюдними навіть у розпал серпня - і ось чому.

Річ у спуску. До води тут ідуть або стежкою вздовж круч, або маленьким фунікулером від готелю на скелі (наприклад, від Castello Mare). Цей бар’єр і тримає натовп тонким: випадкові люди сюди просто не забрідають. Зворотний бік - частина житла це дорогі готелі на кручі з видом, тож дешевих варіантів біля самої води менше, ніж у Гоніо.

Сам пляж Цихісдзірі ділиться на дві частини - до готелю Castello Mare на скелі і після нього, - і до кожної веде своя стежка вниз. А довкола - типовий для цього берега субтропічний пейзаж: чайні кущі, мандаринові сади і зарості бамбука, через які Цихісдзірі часом нагадує радше південну Азію, ніж Кавказ.

Над берегом на скелі стоїть фортеця Петра - візантійське укріплення VI століття, зведене за імператора Юстиніана I (назва від грецького «petra» - скеля). Зі стін відкривається вид на море і узбережжя до Кобулеті; сама фортеця - мальовничі руїни, але підйом до них і панорама варті прогулянки. Місце це не лише гарне, а й історичне: за Петру в VI столітті точилися важкі бої Лазької війни між Візантією та Сасанідською Персією. Фортецю на скелі, прикриту з одного боку кручею, вважали майже неприступною; у 551 році візантійці все ж узяли її і зрівняли укріплення із землею, щоб вона знову не дісталася персам. Те, що видно зараз, - залишки цих стін і пізніших споруд.

Що обрати

Якщо вирішувати за головним:

• Гоніо - коли потрібен баланс: чиста вода, історія під боком і близькість до міста, а шум літаків і натовпи на вихідних вас не бентежать.
• Кваріаті - коли головне прозора вода, снорклінг чи дайвінг, і ви готові до того, що біля берега одразу глибоко.
• Цихісдзірі - коли найважливіше тиша, зелень і усамітнення, ви не проти спуску скелями і того, що житло біля води дорожче.

Для порівняння: південніше Кваріаті, біля самого турецького кордону, лежить Сарпі - вода там ще прозоріша, але пляж вузький і тісний. А якщо їдете з малими дітьми по пісок і мілке тепле море, вам узагалі в інший бік, на північ - в Уреки і Кобулеті (це докладно розібрано в гіді Грузія з дітьми).

Коли їхати і як дістатися

Купальний сезон на цьому березі - з червня до вересня, найтепліше у липні й серпні, коли вода прогрівається до 26-27 °C. У першій половині вересня море ще тепле, а людей і цін уже менше; помісячну температуру води ми зібрали в огляді пляжів Батумі. Плануєте поїздку під конкретний місяць - загляньте ще в гід коли краще їхати в Грузію.

Дістатися просто і без машини. На південь, у Гоніо і Кваріаті, з Батумі ідуть маршрутки в бік Сарпі і кордону - вони зупиняються в усіх селищах. На північ, у Цихісдзірі, - маршрутки і приморська електричка в бік Кобулеті. Номери маршруток і розклад електрички з часом змінюються, тож уточнюйте їх на місці. Якщо хочете вільно пересуватися між селищами і не залежати від розкладу, зручніше взяти машину напрокат.

Кілька практичних дрібниць. Пляжі скрізь галькові, тож зручне взуття для входу у воду не завадить; шезлонги й парасолі біля барів платні, а безкоштовні роздягальні й туалети є не всюди, на диких ділянках їх може не бути зовсім. І якщо є вибір, приїжджайте в будні: на вихідних, надто в Гоніо і Кваріаті, людей помітно більше. А якщо погода зіпсується або дітям набридне галька, у самому Батумі виручить дельфінарій в парку 6 травня - криті шоу відбуваються щодня, крім понеділка.

Більше про саме місто - у путівнику по Батумі; загальна картина всього узбережжя, від Анаклії до Сарпі, - в огляді пляжів Грузії.