Пляжі Грузії: де краще на Чорноморському узбережжі

Стисло, кому який берег: пісок і теплу мілку воду для дітей шукайте на півночі, у Гурії - Урекі, Шекветілі, плюс довгий пологий Кобулеті. Рух, набережну й усе під рукою дає Батумі в центрі. Найпрозорішу воду для маски та дайвінгу - південь Аджарії: Гоніо, Кваріаті, Сарпі. А тишу й усамітнення - дикі бухти під урвищами Цихісдзірі та Зеленого мису. Далі - про кожен берег, чим він відрізняється і як обрати.

Грузинське узбережжя тягнеться приблизно від Анаклії на півночі, біля кордону з Абхазією, до Сарпі на півдні, під самою Туреччиною. Окремий розбір Батумі та найближчих селищ (Махінджаурі, Гоніо, Кваріаті, Сарпі) - у статті про пляжі Батумі та Аджарії; тут же - уся картина берега разом, щоб зрозуміти, у яку його частину їхати саме вам.

Головне правило: пісок на півночі, галька і чиста вода на півдні

Якщо запам’ятати одну річ про грузинське море - ось вона. На північ від Батумі, у Гурії, пляжі піщані - дрібний темний, часто магнітний пісок, пологий захід, вода прогрівається швидше. Це берег для родин із маленькими дітьми. Від Кобулеті й південніше по Аджарії пляжі галечні, а вода стає тим прозорішою, чим ближче до турецького кордону. Звідси простий орієнтир: потрібен пісок і «по коліно далеко від берега» - їдемо на північ; потрібна прозора бірюза для снорклінгу - на південь; хочеться, щоб поряд були кафе, бульвар і нічне життя - Батумі рівно посередині.

Ще одна деталь, про яку варто знати заздалегідь: на галечних пляжах Аджарії зручне взуття для входу у воду - не примха, а необхідність. І Батумі - найдощовіше місто Грузії, коротка злива може налетіти навіть у розпал липня, тож план «лише пляж» краще підстрахувати запасною ідеєю на дощ.

Піщана північ для родин: Урекі, Шекветілі, Григолеті

Урекі - найвідоміший піщаний курорт країни, і його родзинка не лише в піску. Смуга берега завдовжки близько 5 км укрита сіро-чорним піском, багатим на магнетит: у мінералів Урекі помітна магнітна складова, за що берег і прозвали «магнітним». Місцева оздоровча традиція - піщані ванни: людину закопують у теплий магнітний пісок (у санаторії це роблять за невелику плату). Вважається, що це допомагає із судинами, суглобами й нервами. Чесно кажучи: переконливих наукових доказів у методу небагато, а протипоказання є (онкологія, туберкульоз, хвороби крові, тяжка астма), тож за хронічних хвороб спершу спитайте лікаря. Для звичайного ж родинного відпочинку Урекі гарний тим, чим і має бути: м’який пісок, тепла мілка вода, пологий вхід. Сезон - з червня до середини вересня; який місяць на всьому березі найкращий для купання за водою і дощем - у гіді коли їхати на море в Грузію.

За кілька кілометрів на південь, між Урекі та Кобулеті, лежить Шекветілі - мабуть, найкраща база для родини з дітьми на всьому березі. Той самий чорний магнітний пісок і сосни біля берега, але навколо - ціла обойма розваг: парк атракціонів «Цицінатела», поряд Парк мініатюр із моделями грузинських пам’яток, велика концертна арена Black Sea Arena (найбільший відкритий концертний зал на Кавказі, близько 9 000 місць) і тінистий дендрологічний парк, куди звезли дерева з усієї Грузії. Тобто навіть якщо дитині набридне море, нудьгувати тут не доведеться. Якщо ви їдете саме з малими дітьми, наш гід Грузія з дітьми порівнює кожен північний курорт із базою в Батумі й підказує відповідні місяці.

Григолеті - зовсім поряд, але за характером інше: тихе селище, де сосновий ліс підходить майже до самої води, а пісок такий самий темний і магнітний. Сюди їдуть ті, кому потрібен саме спокійний родинний відпочинок без парків і натовпу - тінь від сосен, мілка вода й мінімум метушні. Ще північніше, вже в Мегрелії біля абхазького кордону, лежить Анаклія - молодий і підкреслено «зелений» курорт із піщаним берегом; він далеко від Батумі та Аджарії, тому їдуть туди зазвичай окремо, а не «до купи».

Кобулеті: довгий пологий берег і радянська класика

Кобулеті стоїть осібно - це вже Аджарія і вже галька (точніше, пісок із темною галькою), але берег довгий і пологий, а курорт історично родинний. Грузинські родини відпочивають тут ще з радянських часів, і це відчувається: уздовж моря тягнеться приморський бульвар із пальмами й магноліями, а між новими готелями трапляються остови старих санаторіїв. Вода до серпня прогрівається приблизно до 27 °C - стільки ж, скільки в Батумі: море прогрівається майже однаково вздовж усього берега. Липень і серпень - найбільший розпал: тепло й весело, але й найбільше завантаження та ціни. Капці для входу у воду тут теж знадобляться.

Батумі: рух, набережна й усе під рукою

Міський пляж Батумі - галечний і в самому центрі, уздовж довгого бульвару з кафе, велодоріжками та співочими фонтанами. Плюс очевидний: усе поряд - зранку на море, вдень у Ботанічний сад, увечері на набережну, а з дітьми - у дельфінарій чи Парк 6 травня. Мінус теж очевидний: у сезон тут найбільший натовп на узбережжі, а вода в межах міста не найчистіша. Батумі обирають не за усамітнення, а за те, що це єдине на березі справжнє місто - з нічним життям, ресторанами й казино. Якщо хочеться поєднати «полежати біля моря» і «щоб завжди було чим зайнятися» - вам сюди.

Прозора вода на півдні: Гоніо, Кваріаті, Сарпі

На південь від Батумі вода помітно чистіша, і тут починається «снорклінг-берег». Першим, приблизно за 12 км від міста, іде Гоніо: довгий галечний пляж і просто біля води давня фортеця Гоніо-Апсарос, відома ще з римських часів. Рідкісне поєднання пляжу зі справжньою історією. Одне застереження для родин: захід у воду в Гоніо доволі крутий, тож із маленькими дітьми краще триматися південної частини селища, ближче до Кваріаті.

Кваріаті - приблизно за 15 км на південь, тихе селище з галечним берегом і чистою прозорою водою. Тут працює єдиний в Аджарії дайвінг-центр, а на пляжі спокійно й без набридливих торговців. Невеликий чесний дисклеймер: реклама любить називати Кваріаті «найчистішим морем Грузії», але за відгуками це радше маркетинг - вода тут чудова, але за титул «найпрозорішої» бореться сусідній Сарпі. А де саме оселитися в цих південних селищах, розбираємо в гіді курорти біля Батумі.

Сарпі - найпівденніший пляж, під самим пунктом пропуску з Туреччиною. Берег вузький і галечний, зате вода - найбірюзовіша й найпрозоріша на всьому узбережжі, а з моря стирчить велика скеля, з якої пірнають; є й обладнані місця для дайвінгу. Якщо ваша мета - саме чиста вода й снорклінг, а не пісок, їхати варто сюди.

Тихі бухти й урвища: Цихісдзірі та Зелений мис

Між Кобулеті й Батумі берег ламається зеленими мисами, і в їхніх складках ховаються найусамітненіші пляжі. Цихісдзірі - галечні бухти під лісистими урвищами, а над морем стоять руїни візантійської фортеці Петра; звідси відкривається краєвид на довгий пляж Кобулеті, вода чиста, а людей мало. Зелений мис (Мцване-Концхі) біля Батумського ботанічного саду відомий дикими невпорядкованими бухтами: зручностей там зазвичай немає, зате немає й натовпу. Поряд Чакві з чайними плантаціями, де приморська електричка йде під самою водою. Це берег для тих, кому важливіші тиша й чиста вода, ніж шезлонг і кафе під боком.

Коли їхати на море

Купальний сезон на грузинському березі - приблизно з червня по вересень, пік у липні та серпні. Орієнтир за температурою води біля південного берега:

Золота середина - перша половина вересня: вода ще тримає близько 25 °C, а натовп і ціни липня-серпня вже спали. Докладніше про сезони й погоду по регіонах - у розборі, коли краще їхати в Грузію. Цифри по воді орієнтовні, за конкретний рік уточнюйте.

Що зрештою обрати

• З дітьми, потрібен пісок і мілко: Урекі, Шекветілі (плюс атракціони), Григолеті, довгий пологий Кобулеті.
• Хочеться руху, набережної й усе під рукою: Батумі.
• Заради прозорої води, маски й дайвінгу: Кваріаті, Сарпі, Гоніо.
• За тишею й усамітненням: дикі бухти Цихісдзірі та Зеленого мису.

Як дістатися і що врахувати

Берег зручно нанизаний на одну дорогу й залізничну лінію, тож до більшості пляжів реально доїхати без машини - приморськими електричками та маршрутками з Батумі й Кутаїсі. Але для свободи вздовж узбережжя, надто якщо хочеться за одну відпустку порівняти кілька пляжів, зручніша оренда авто. Вхід на громадські пляжі безкоштовний; платними бувають лише шезлонги та парасолі біля барів, а роздягальні й туалети є не всюди - на диких пляжах їх краще не чекати. І не забудьте пляжні капці: половина берега галечна.